Німецька вівчарка - порода буквально культова. Віддані друзі, безстрашні охоронці, надзвичайно розумні та дисципліновані службові собаки, харизматичні актори, турботливі няньки, чуйні поводирі - мабуть, немає такої “собачої” задачі, з якою б вівчарка не впоралась. Неабияка фізична сила, шляхетна зовнішність, висока емпатія та унікальний інтелект зробили вівчарку ледь не еталонним зразком чеснот домашнього улюбленця. 
Аби такий собака виправдав ваші очікування, його слід грамотно виховувати, приділяти тварині багато уваги, подовгу з нею гуляти, і, звісно ж, правильно годувати. Щодо харчування вівчарок існує декілька розповсюджених питань, і ми підготували детальні відповіді на кожне з них.

Корм чи “натуралка”?

Все залежить від вашого бюджету, наявності вільного часу, стану здоров’я собаки тощо. Корм суттєво спрощує життя господарю собаки та має ще ряд переваг:
•    Німецькі вівчарки мають чутливий шлунок, котрий може не найприємнішим чином відреагувати на той чи інший продукт. Сухий корм забезпечує собаці максимальну гастрономічну стабільність та мінімізує ризик розладів травлення.
•    Корм збалансований за нутрієнтним складом - вам не доведеться розраховувати кількість білків, жирів та вуглеводів.
•    Сучасні корми збагачуються вітамінами, мікроелементами, кислотами омега-3, антиоксидантами, пре- та пробіотиками, протекторами для здоров’я суглобів, печінки, нирок та серця, тож вашому собаці не потрібні будуть ніякі харчові добавки.
•    При розгризанні твердих гранул корму відбувається природне очищення зубів - цього недостатньо для повноцінної гігієни порожнини рота, проте господарі собак, що харчуються кормом, можуть усе ж трохи рідше чистити зуби своїм улюбленцям.
•    Корми зазвичай добре смакують собакам, тоді як у випадку з “натуралкою” тварини часом вередують. 
•    Сухий корм має тривалий термін зберігання, тож ви можете придбати велику пачку й не турбуватися про наявність свіжої їжі для собаки. 
•    Якщо собака має проблеми зі здоров’ям, ви можете обрати спеціальний лікувально-профілактичний корм, замість того, аби розписувати для вівчарки дієту. 
У переліку, звісно, маються на увазі якісні корми - супер-преміум або холістик-класу. Необов’язково купувати дорогу продукцію розрекламованих брендів - слід дивитися передусім на склад. Наприклад, іспанська марка Lenda поєднує в собі демократичну для свого сегменту ціну та бездоганний склад. Якщо ви господар вівчарки, радимо звернути увагу на лінійку Lenda Maxi, призначену для собак великих порід.

Чи багато м’яса потрібно вівчарці?

Якщо ви все ж схиляєтеся до натурального харчування, основу раціону вівчарки має складати м’ясо - це близько 60% від усього меню. Дорослій особині середнього розміру на день потрібно близько 500 г м’яса, проте це число може варіюватися залежно від рівня активності собаки, статі, віку, пори року, стану здоров’я тощо. 
Вівчарки часто бувають алергіками, тому обирайте гіпоалергенні сорти м’яса - індичку, кролика, телятину, ягня. Також вівчарки схильні до цукрового діабету та захворювань суглобів, тож із м’яса варто обирати нежирні частини туші, аби контролювати масу тіла тварини.
М’ясо можна давати вареним, печеним або сирим. Готують його без солі та будь-яких приправ, а сире витримують у морозилці протягом 2-3 діб, аби убезпечитися від паразитів, і розморожують при кімнатній температурі.
Задля розмаїття м’ясо 1-2 рази на тиждень можна замінити вареними субпродуктами, очищеними від жиру, плівок тощо. Це може бути індича або кроляча потрібка, телячий язик, серце, рубець, легені. Раз на 1-2 тижні можна почастувати вівчарку вареною морською рибою, очищеною від кісток, плавців та інших неїстівних частин - тріскою, хеком, лососем, скумбрією.

Чи потрібно варити для вівчарки кашу?

Хоча у дикій природі представники собачих не їдять злаки, домашньому собаці каша потрібна для здорового травлення. До того ж, крупи слугують джерелом вітамінів групи В, цінних мікроелементів та клітковини. Для вівчарок варто обирати умовно гіпоалергенні злаки - гречку, рис, булгур, ячмінь. Варять кашу на воді або нежирному м’ясному бульйоні.
Оскільки сама по собі каша собакам не дуже смакує, її можна змішувати з подрібненим м’ясом, рибою чи потрібкою. 60% порції - білкова складова, 30% - каша, а про решту - читайте далі.

Хоча у дикій природі представники собачих не їдять злаки, домашньому собаці каша потрібна для здорового травлення. До того ж, крупи слугують джерелом вітамінів групи В, цінних мікроелементів та клітковини. Для вівчарок варто обирати умовно гіпоалергенні злаки - гречку, рис, булгур, ячмінь. Варять кашу на воді або нежирному м’ясному бульйоні.
Оскільки сама по собі каша собакам не дуже смакує, її можна змішувати з подрібненим м’ясом, рибою чи потрібкою. 60% порції - білкова складова, 30% - каша, а про решту - читайте далі.

Які продукти потрібні вівчарці, аби раціон був збалансованим?

Окрім м’ясних продуктів і каш, вівчарці слід давати:
•    Варені овочі - кабачки, буряк, моркву, гарбуз, броколі. Не всім собакам такі ласощі подобаються, тому краще за все змішувати їх із м’ясом та кашею.
•    Олії. Найкращий варіант - лососева, проте оливкова і лляна теж корисні. Їх також додають до каші - близько 1 ст. л. на порцію.
•    Яйця. Курячі обов’язково варити, перепелині собаці можна їсти сирими. Яйця дають раз на тиждень - пару курячих або з півдесятка перепелиних. Їх також можна змішувати з загальним “рагу”.
•    Молочні продукти. Як і яйця, їх достатньо давати раз на тиждень. Найліпший варіант - змішувати нежирний сир (до 5%) з кефіром, йогуртом без добавок, ряжанкою тощо. 

Оскільки досягти ідеального балансу в меню складно, час від часу вівчарці можуть знадобитися вітамінні добавки, мінеральні комплекси тощо. Призначати їх має ветеринар, провівши огляд, тож не пропускайте планових візитів до лікаря. 
Втім, остання порада стосується всіх собак та господарів, незалежно від того, чим вони харчуються. Правильне харчування забезпечить здоров’я вівчарки лише в тому випадку, якщо буде поєднуватися з іншими аспектами догляду - гігієною, профілактикою, фізичною активністю і просто любов’ю.